Кривобоченко Анатолій Миколайович – рідкісної майстерності людина: аквареліст і графік, педагог і музикант, виконавець українських пісень і романсів. Він походить із роду відомих малярів (О.Стельмах), музикантів (бандурист М.Соколов) та самодіяльних співаків (М.Кривобоченко) міщанського стану. Народився майбутній геній 28 червня 1951 року на мальовничій околиці Миргорода, біля тихої річки Хорол.

  

Як щасливу мить дитинства Анатолій Миколайович згадує той день, коли батько купив йому акварельні фарби. Мовляв, чим би допитливе дитя не бавилося, аби шкоди не робило. З того і почався шлях до успіху. Від живої природи наш земляк переймав кольори і форми. А захоплення, це він знає не з чужих слів, як і кохання, кожен знаходить по-своєму. В обдарованої молодої людини воно спалахує, як вогник, освітлює все життя і ніколи не гасне. Від того і сама людина починає випромінювати світло. Таким і є Анатолій Кривобоченко. Принаймні таке враження справляють його картини на глядачів.           

 

Миргородці старшого покоління пам'ятають, що велика і дружна родина Кривобоченків славилася співучістю. Дідусь Анатолія – Микола Михайлович Соколов - у свій час був одним із провідних солістів у славнозвісному на всю Україну хорі Григорія Вірьовки. Подібної до сучасної естрадної електроіндустрії у Миргороді тоді ще не знали. Отож, без участі голосистих батьків Анатолія – Віри Пантелеймонівни та Миколи Максимовича - не обходилося жодне весілля, новосілля, ювілейні чи будь-які інші святкові заходи.

Одного разу художника запитали від кого він успадкував любов до малярства. Анатолій Миколайович відповів не відразу. Він довго морщив лоба, чухав поріділого чуба. Нарешті зібрався з думками і відказав так: «Вірте, хоч ні, а в нашому великому роду-племені гарно співали всі. А от художника не було жодного…» Ось так! Можна подумати, що Кривобоченко зрадив співочій династії. Але то було б неправдою.                                                                              Анатолій Миколайович володіє всіма народними музичними інструментами, має чудовий тенор і коли співає – заслухаєшся. Своїм багатогранним талантом наш земляк  тільки розширив коло духовного багатства рідні.

 

Навчався майбутній художник у середній школі №5 м. Миргорода. Мистецьку освіту він здобув у Миргородському керамічному технікумі. Потім Кривобоченко з успіхом закінчив Харківський художній інститут. Після закінчення навчання він працював художником-графіком у місті Черкаси.

У 1988 році Анатолій Миколайович повернувся до Миргорода на педагогічну роботу. Він належить до числа небагатьох талановитих митцiв-викладачів на Полтавщині, має хист до педагогічної праці з дітьми та молоддю; у Миргороді влаштував багато виставок своїх вихованців, у т. ч. й персональних.

​

Анатолій Кривобоченко у Центрі дитячої та юнацької творчості керував гуртком юних художників, працював учителем художніх дисциплін у міській середній школі №9, викладачем художніх дисциплін у Миргородському керамічному технікумі (1989-2002), був учасником багатьох міських, обласних та Всеукраїнських виставок, фестивалів народної творчості.

Художник виконав оформлення та створив ілюстрації до книжок місцевих поетів A.Сазанського, Н.Скобелєвої-Сологуб, А.Шевченка, I.Денисенко, Н.Харасайло, Л.Віцені  i  краєзнавця О.Герасименка.

 

Більшість картин Анатолія Кривобоченка виконані в стилі звичної з молодих років акварелі. Проте на виставках у музеях відвідувачі подовгу затримують погляди на ніби живих квітах соковитих олійних фарб.                       2000 року наш земляк став членом Національної спілки художників України. З цього ж року творчість аквареліста тісно пов’язана з рідним містом, природою та історичними місцями Миргородщини.

На живописних роботах Кривобоченка зображені квіти, фрукти, найкрасивіші куточки природи Полтавщини. Радують око пейзажі гоголівських Великих Сорочинців, Василівки, Диканьки. Жителям Полтавщини інтересу до творчості Анатолія Миколайовича додає той факт, що на картинах вони бачать затишні береги свого Хоролу, центральний майдан з фонтанами, пам'ятник Миколі Гоголю в оточенні його літературних героїв, вулиці Шевченка, Гоголя, Личанки та інших, де самі й мешкають.

 

 Роботи нашого земляка – це прекрасні пейзажі, з цікавими архітектурними спорудами, скульптурними портретами, п'янкими і сонячними алеями, весняними ноктюрнами, осінніми та зимовими парками, в яких зафіксовані елементи етнографії українського села: храми, повітряні млини, дуб Т.Г.Шевченка, Диканський дуб.

8 вересня 2016 року в Полтавському краєзнавчому музеї ім. В.Кричевського відбулася виставка Анатолія Кривобоченка, присвячена подорожі Кримом до його окупації. Вона мала символічну назву «Від Хоролу до Чорного моря». Акварелі надзвичайної краси і майстерності наповнені південним сонцем та соковитістю барв, легкий морський бриз наче злітає з полотна і огортає глядача солоними морськими бризками. Особливо вражають морські краєвиди: «Катери на пристані», «Ялта», «Морський бриз», «Наш Крим», «На причалі».           

 

Але не менш майстерно написані і гірські краєвиди: «В горах Криму», «Скелі Судака», «На вершинах скель» та ін. Особливу увагу художник звертає на історію Криму, яка є досить неоднозначною. Серед інших історичних пам’яток Анатолій Кривобоченко вирізняє види Генуезької фортеці, стіни якої дихають старовиною: «Генуезька фортеця», «Древня фортеця», «Судак, фортеця».

На цю виставку завітало багато шанувальників таланту митця. Серед них і відомі художники Миргорода. Всі присутні висловили своє захоплення майстерністю живописця, подякували за «подарований» знову Крим, у якому тепло і затишно, в якому достатньо місця для всіх, за наш  український Крим.           

 

Наш земляк зробив величезний внесок у реалізацію президентської програми  «Україна для людей». «У життєвій метушні ми не завжди і помічаємо, які гарні та затишні куточки є поруч із нами. Картини Анатолія Кривобоченка допомагають краще побачити і гідно оцінити своє місто, приємні зміни в благоустрої санаторно-курортних закладів, парків та скверів, вулиць, майданів, а в кінцевому рахунку і самих себе», – писав Леонард Ніколаєнко.

 

Акварелі Анатолія Миколайовича експонуються в багатьох музеях України та за її межами. А то, погодьтеся, честь не тільки художникові, а й доброму імені курортного Миргорода. Хай всюди знають, які талановиті митці живуть і працюють у цьому тисячолітньому місті!

Персональні виставки митця постійно відбуваються у Миргороді, Полтаві, Лубнах, Опішні, Києві, Херсоні. Вони повинні якомога довше радувати українців та гостей із різних куточків нашого світу. На виставках Кривобоченка вчаться майбутні художники, які живуть і навчаються не лише в Миргородському керамічному технікумі, а й по всій Україні.

Роботи майстра зберігаються у Полтавському художньому музеї ім. М.Ярошенка, Миргородському краєзнавчому музеї, Музеї-заповіднику українського гончарства у смт. Опішня Зіньківського району Полтавської області, Літературно-меморіальному музеї Д. Ґурамішвілі у Миргороді.  Окремі твори знаходяться у приватних колекціях України та світу.