Героїнею роману Олександра Чаковського «Незакінчений портрет»  є наша землячка Єлизавета Шуматова. Її  художніми полотнами захоплювалися Сталін і Рузвельт, Черчіль і Ніксон, Хрущов і Картер, а також десятки інших президентів і коронованих осіб світу.

Народилася Єлизавета Шуматова у дев’яностих роках тепер уже позаминулого століття у Шедієвому Кобеляцького повіту.  У 1968 році селовідійшло до Новосанжарського району.

 Її дитячі та юнацькі рокипройшли у селі, в якому писали свої безсмертні твори генії українського народу І. П. Котляревський («Енеїда»)та Т. Г. Шевченко («Пейзаж з кам’яними бабами», «На Орелі»). Цей факт довів у своєму дослідженні науковець Петро Жура. Тут вона вперше відчула смак творчості, тут, раз і назавжди, закохалася в українську природу та працьовитих, волелюбних і талановитих людей.

 Першим учителем малювання був брат Андрій, до речі, теж відомий художник. Його роботи виставлялися в найпрестижніших залах  багатьох  столиць світу… Він без кінця  змушував її малювати частини людського тіла: ноги, руки, вуха, носи. ІЄлизавета, з дивовижною настирливістю і трепетною слухняністю, виконувала всі  настанови.

Батько Шуматової–  генерал  Микола Авінов, якого вона просто обожнювала, навчив її вишивати барвисті українські сорочки та рушники, співати українських мрійливих пісень,  усіляко заохочував до творчої роботи.

Напередодні революційних подій 1905р. батьки  вирішили провідати сина, який жив у Америці. До цієї подорожі приєднується і Єлизавета. Так вона опиняється за океаном.

Не найкращі часи настали для Єлизавети Шуматової. Та одного дня вона випадково знайомиться із колишньою особистою секретаркою дружини президента Америки Елеонори Рузвельт – Люсі Разерфорд.  Ця зустріч стає доленосною для Єлизавети.  Люсі була не просто знайомою президента – вони кохали одне одного. Під час одного із  побачень Люсі розповіла Рузвельту про свою нову подругу, про її неперевершений талант і людські якості. Президент запитав, чи не могла б вона намалювати його портрет.Вже наступного ранку художниця  приступила до роботи.

Перший портрет Рузвельта Єлизавета  малювала три ранки.  Ще через два дні він був розтиражований у десять тисяч примірників і розійшовся по всій Америці. Одну з копій Рузвельт особисто надіслав Сталіну, а другу – Черчілю.  По закінченні роботи було вирішено, що Єлизавета напише новий портрет Рузвельта – на повний зріст – для Овального  кабінету. Та хвороба президента змусила відкласти цей задум. У 1945 році Єлизавета одержала офіційне запрошення до Білого дому. Рузвельт зустрів її відкритими обіймами і щирою усмішкою. Але обличчя його було блідим, під очима синці, а губи були витягнуті у рівну, як потім зазначили лікарі – смертельну,  лінію. Він попросив щоб сеанс був недовгим – не більше п’ятнадцяти хвилин

«Гаразд», – відповіла Єлизавета і швидко почала працювати.Ось очі…Ніс… Губи… Ось комірець накидки… Галстук…Раптом президент різко зводить руки, проводить ними по голові і кидає їх вниз.

Рузвельт помер на її очах…