Полтавськаземля подарувала світові і талановитого скульптора, дійсного члена Петербурзької Академії мистецтв Леоніда Володимировича Позена (Певзнер), який  народився1849 року у селі ОболоньХорольського повіту(тепер Семенівський район). 

Леонід Позен прожив в Оболоні 15 років, до 1864 року. Початкову освіту здобув у батьківському домі, чудово грав на фортепіано.

Потім переїхав у Полтаву, навчався у першій Полтавській гімназії. Вчився добре, навчався малювання у близького товариша Т.Г. Шевченка  Федота Леонтієвича Ткаченка.

Після закінчення гімназії став студентом юридичного факультету Харківського університету, а через рік  перевівся до Петербурзького.

По закінченні навчання повертається в Полтаву кандидатом на судові посади при окружному суді. Однак не служба була його покликанням.

Ще з юних літ Леонід захопився скульптурою, хоча спеціальної художньої освіти не мав.Він починає займатися ліпленням і вже через рік виконав скульптуру із воску «Візник», а в наступні роки -  цілу серію  портретів своїх друзів і знайомих, створивши бюсти видатних сучасників – художника В. О.  Волкова, І. Казанцева, Г. М. Мясоєдова, В. К. Лемоха, Карла Брюллова, М. Ярошенка, артиста Стравінського. Виробив для Полтавської школи ім. І. П. Котляревського скульптурне погруддя письменника.

 У 1881 р. до Позена завітав засновник товариства пересувних виставок художник Г. Мясоєдов і, побачивши його скульптурну групу «На волах» порекомендував взяти участь у пересувній виставці. Згодом з’являються нові роботи «Шинкар», «Кобзар», «Черкаський віл», «Лоша».

З вдячністю Леонід Позен прийняв пропозицію полтавської громадськості створити пам’ятник І.П. Котляревському, над створенням якого працював  шість років.

Згодом, 1891 року Позена призначають на роботу в столицю таємним радником, з того ж року він є членом  товариства передвижників. А через три роки скульптора заочно було обрано дійсним членом Академії Мистецтв, однак не як скульптора, а як особу що не належить ні до якої художньої спеціальності, але відома своїми знаннями в галузі мистецтва.

З 1912 року Позена призначено сенатором кримінального департаменту.

Помер у Петрограді, похований на Смоленському кладовищі. Твори зберігаються у Полтавському художньому музеї, Музеї українського образотворчого  мистецтва у Києві, Третьяковській галереї у Москві, Російському музеї  у Санкт-Петербурзі.